Україна

Україна - єдина країна
Від Донбасу і до Карпат.
Захищала кожна людина,
Але зрадив так званий брат.
Нам не треба такого «брата»
Щоби плакали матері,
Які втратили свого сина,
Що загинув в кривавій війні.
Обіцяю,що помстимося
Ми за кожен причинений біль,
За усі пролитії сльози,
Коли хоронили бійців.
Вже заряджені в нас гармати
І уже у руках автомат.
Не дозволимо ми зруйнувати
Побудований в країні лад.

2014 р.

Мы думали, что мы имеем друга,
А он держал за пазухой ножа.
Ведь были две страны, как две подруги,
Но дружбу их разрушила «она».
Она есть власть, она всех по..щает,
Засасывает в черную дыру.
Мы думали, что та страна соратник,
Но потянула нас она ко дну.
Она была как волк в овечьей шкуре,
Сейчас несет стране она беду.
Теперь других друзей себе нашли мы,
А ту страну оставили одну.
Так пусть же каждый вынесет урок:
Друзей не оставляй на полдороги,
Не нажимай пред другом на курок,
А то останешся ты одиноким.

2014 р.

Це не просто країна,
Це не просто держава,
Це моя Батьківщина,
Це моя рідна мама.
Із усіх країн світу
Буду я повертатись
У свою Україну,
У свою рідну хату.
Я не хочу ніколи
Інших батьківщин мати
Доки злочин в країні,
Ми не можемо спати.
Ми не можем країну
Терористам віддати.
То за що ж повмирали
Тоді наші солдати?
То за що ж пролилася
Наша кров українська?!
Та навіщо зібрали
З добровольців це військо?
Дуже сумно мені
За Вкраїну, хлоп’ята,
Що її збудували.
І так просто віддати?...
Мусим ми боронити
Нашу волю і правду.
І за честь України
Гідно стояти.
Обіцяю, що буду
За вас я молитись
І тоді будем ми
У злагоді жити.

2014 р.

Пишайся тим, що українець

Пишайся тим, що українець,
Пишайся тим, що білорус,
Пишайся тим, що португалець,
Пишайся тим, що ти індус.
Багато націй є у світі,
Є безліч мов, релігій тьма.
Є друг, є ворог, є товариш,
А Батьківщина – лиш одна.
Вона, як мама в нас, єдина,
Плекає змалечку життя
Достойно виростивши сина,
Пускає в світ своє дитя.
А ми натомість забуваєм
Свій рідний дім, свій рідний хліб.
Чужую землю ми плекаєм,
Співаємо чужий ми гімн.
Не той твій син… Не той, Вкраїно…
Не той, що, кинувши свій дім,
Рідну земельку забуває
І славить інших вчителів.
А син – це той, коли в занепад
Підніме вилами того,
Хто його землю оскверняє
Вбиває братика його.
Шануймо ж, люди, Батьківщину,
Шануймо, бо вона – одна.
Ніхто біди твоєй не знає
Так, як дізнається вона.
Ніхто назад тебе не прийме
Там, на незнаній чужині,
Так, як прийме тебе товариш
На рідній, люблячій землі.

2015 р.