Захоплення родини Лінник
Є в нашому 9-Б ще одна талановита родина. Це мати та син Лінники. Вони неодноразово виставляли свої творчі роботи на шкільних та міських виставках
прикладного мистецтва.
Мати, Любов Григорівна Лінник, родом з села Михля Ізяслівського району, з дитинства полюбляла вишивати. Цю любов до рукоділля перейняла вона від своєї матусі
Гончарук Віри Петрівни. Перші вишивки були вишиті «гладдю», згодом захопилася традиційною на Поділлі технікою «хрестик». Улюблені сюжети – квіти, тварини.
Її руки, торкаючись звичайних речей, перетворювали їх на мистецькі витвори: серветки, подушки, рушники, картини, завжди сповнені краси, гармонії та душевного тепла.
Як у більшості в наш час, життя Любові Григорівни нелегке, багато проблем, повсякденних турбот, але рятує творчість. Великі вишиті картини майстриня почала
вишивати з 2008 року. В місті Хмельницькому замовляла рамки для картин, підбирала матеріали, приладдя. Сюжети перших картин були прості та душевні – «Маки», «Лебеді»,
«Котики».
Нещодавно звернулася вишивальниця до сакральної теми – вишивання ікон. У 2011 році вишила кілька великих робіт: «Неуповаємая чаша», «Сімистрільна».
Нова хвиля натхнення захопила майстриню, коли вона почала вишивати ікони бісером. Ця техніка достатньо кропітка, потребує уваги та ретельного підбору матеріалу.
Вишиває майстриня по готових схемах, але вигляд роботи залежить від вміння підібрати намистинки за розміром, відтінком, від прийомів прокладання стібків.
З власного досвіду Любов Григорівна радить для бісерних робіт використовувати чеський бісер. Він більш якісний. Невеличку роботу (15х19см) можна вишити за днів 3-5.
Коли є бажання творити, робота йде легко. Але приступати до вишивання ікони потрібно із чистою душею, тоді ікона буде мати силу. Більше 30 ікон з бісеру зробила
самобутня художниця, 15 з них виконані на замовлення, несуть добро іншим людям.
«Ісус та богородиця» «Таємна вечеря»
«Святий Василій» «Спас Нерукотворний»
«Умиление» «Трилетствующая»
«Янгол-охоронець» «Святе сімейство»
«Ісус в терновому вінку» «Свята Тетяна»
Любов Григорівна хороша, дбайлива мати. Хоча вона не має доньки, своє захоплення вона розділила із сином Віталієм. Ще з п’ятого класу Віталій вишивав хрестиком,
його роботи доводять, що хлопці теж можуть опанувати мистецтво вишивки, залучитися до прекрасного народного мистецтва.
Сподіваємося, що у родини Лінників попереду ще багато творчих здобутків, хай здійснюються їхні задуми та мрії. Ми зичимо матері та сину міцного здоровя, успіхів, родинного тепла.
Хай творчість дарує їм задоволення, та несе добро людям.
2012 р.
|