Дитина Ганна, 6-Б клас
Космічні пригоди
Однієї зимової ночі я не могла заснути. Довго крутилася у ліжку і дивилася у вікно на зорі, що виблискували, наче діаманти.
Раптом хтось мене погукав. Я злякалася, але лагідний і спокійний голос промовив:
- Не бійся, дівчинко, я лише хочу познайомитися.
Повернувши голову, я побачила невеличкого чоловічка, який сидів на краєчку подушки. Він був одягнений у костюм, що сяяв наче ті зорі за вікном. Незнайомець
розповів мені, що прибув на Землю з планети Добряндія, щоб ближче познайомитись з жителями нашої планети.
- Ой, вибач. Забув відрекомендуватися. Мене звати Нептунчик.
- Я - Аня. В тебе таке дивне ім'я.
- Просто у нас кожного новонародженого добряндця називають на честь якоїсь планети або зорі. Хочеш я тобі покажу свою планету ближче?
- Так, звичайно, хочу, - відповіла я.
Нептунчик дістав з кишені якийсь мішечок. Я здивовано подивилася на нього.
- Це магічний зоряний пил, за допомогою якого ми потрапимо до мене додому.
Щось мені залоскотало носа. Це був магічний пилок. Ноги відірвались від землі і ми полетіли.
Через деякий час я з Нептунчиком приземлилась у Добряндії. Я захоплено роззиралась навкруги. Нептунчик взяв мене за руку і кудись повів. Я запитувала у нього
багато разів куди ми йдемо. Але він казав, що це сюрприз.
- Ну ось і прийшли. Це моє улюблене місце відпочинку - Поле астероїдів. Це мої друзі, - сказав Нептунчик. - Ходімо вони нас покатають.
- А це безпечно? - з страхом у голосі запитала я.
- Звісно. Я так кожен день катаюся з друзями, тому не бійся!
І ми влаштували перегони на астероїдах. А ще гойдалися на хмаринках, ловили за хвости комети, спостерігали, як народжуються маленькі зірочки. Це було так весело
і захоплююче...
- Аню, вставай. Час збиратися до школи, а то запізнимось.
Я розплющила очі і побачила, що лежу у своєму ліжечку, а поряд сидить матуся і ніжно гладить моє кучеряве волосся.
- Шкода, що космічні пригоди - це тільки сон, - подумала я.
А на мене сьогодні чекають справжні пригоди - контрольна з астрономії.
2018 р.
|