Свято першого вересня
Неймовірне осіннє свято. День зустрічей, обіймів, радості, надії.
Яскраве сонце, синє з усіх сил небо, всі осінні барви – для учнів, батьків, вчителів, гостей школи.
А особливо – для тих, хто сьогодні вперше прийшов до школи і для кого цей день стане незабутнім. Ось вони!
А далі – традиційний святковий ритуал, який повторюється кожного року і кожного року неповторний.
А тепер – на перший урок! І нехай батьки не хвилюються, їхні першокласники в надійних руках!
Як і п'ятикласники, яким цей навчальний рік принесе багато нових вражень.
Та й для одинадцятикласникій цей рік теж буде неповторним – і ми всі знаємо, чому.
Враженнями від свого "останнього першого дзвоника" поділилась Олеся Гоняк:
"Ось і настало 1 вересня. День, коли все місто наповнилось білими бантами та квітами, а шкільне подвір’я знову загомоніло дитячими голосами.
Цей день завжди особливий, адже він залишається в нашій пам’яті назавжи. Вперше після довгого літа ми зустрічаємося зі своїми однокласниками,
вчителями. Ми знову відчуваємо ту незамінну і ні на що не схожу атмосферу шкільного життя. Життя, яке дарує нам стільки радості й емоцій.
Цей день особливо запам’ятають наші першокласники, для яких перший раз сьогодні пролунав шкільний дзвінок. Вони ступили на довгий шлях до
знань, який триватиме цілих 11 насичених новими враженнями та емоціями років. Маленькі обличчя, які ледь видно за оберемками квітів,
прямують у нову, незвідану їм країну знань.
Проте, для одинадцятикласників це останнє свято Першого дзвоника. Неможливо приховати сум на обличчі від думки, що наступного року на
нашому місці будуть стояти інші діти. У цей день щиро хочеться побажати всім успіхів у навчальному році, щоб новий навчальний рік приносив
тільки приємні враження та нові знання!"
Незвичайний цей день і для класного керівника 11-го класу Яцюк Юлії Вікторівни:
"І знову вересень покликав нас до школи… Хвилююча мить для всіх, чиє життя пов’язане зі школою. Яскравий сонячний ранок,
різноголосся на шкільному подвір’ї, усміхнені обличчя - це те, що робить Свято Першого Дзвоника особливим. Особливим цей день є і для моїх
вихованців – учнів 11 класу, адже Першовересень – останній у їхньому шкільному житті. І дуже символічним є те, що мої одинадцятикласники
стоять поруч з першачками, здивовано поглядають на малечу, а в очах – питання: «Невже ми такими були?» А попереду – останній рік у стінах
рідної школи. Дуже хочеться, щоб він був сповнений щасливими моментами, новими відкриттями і перемогами, успіхами і позитивом."
Василишина Н.В., вчитель інформатики
|