«Останній дзвоник – 2016»
Кожного року, після закінчення навчального року ми святкуємо свято Останнього дзвінка. Останній дзвінок – це свято не лише для учнів та
випускників, але й для вчителів та батьків. Ранок 27-го травня наповнився спогадами, веселощами та надіями. Школа зібрала всіх, хто в ній
навчався, навчається та мріє навчатись. Сплетіння радості, дитячого різноголосся та ностальгії заповнило весь шкільний двір. Шкільне свято
розпочалось з урочистої лінійки, під час якої звучали вітальні промови наших улюблених вчителів та гостей свята. Також цього дня звучали
численні побажання та настанови учням, які отримали нагороди за відмінне навчання, спортивні досягнення та мистецькі вміння. Нам є чим
гордитись, адже в нашій школі навчаються дуже талановиті та розумні діти. Головними на цьому святі були випускники, вони покидають рідні
стіни школи, вирушаючи у доросле життя. Момент прощання зі школою завжди сумний, оскільки в минулому залишаються не лише домашні завдання,
контрольні роботи, але й улюблені вчителі та шкільні друзі. Дитинство закінчилось і попереду чекає доросле життя. Сум в очах можна побачити
не лише у випускників, але і у 10-тикласників. Наступного навчального року саме вони будуть на місці випускників. Ще 10 років тому все було
вперше,- перша вчителька, перший клас, перші успіхи та невдачі. Я запевняю вас, ви будете пишатися нами. По закінченню свята продзвенів
останній дзвінок, який оповістив всіх про закінчення навчання та початок канікул.
Тетяна Поліщук
Свято Останнього дзвоника – хвилююча мить не лише для учнів, але й для педагогів. Нам, учителям, приємно дивитися на таких гарних, юних,
схвильованих випускників, тому що кожен з нас доклав багато зусиль, навчаючи і виховуючи їх. Мені, як ніколи, сумно прощатися зі своїми
учнями, адже ми знайомі довгих дев’ять років. А поруч мене стоять мої десятикласники, які, не відриваючи очей, спостерігають за випускниками,
уявляючи себе на їхньому місці рівно через рік. Оскільки 2016 рік – рік англійської мови, хочеться побажати одинадцятикласникам мовою,
яку вони так успішно вивчали: “You only live once, but if you do it right, once is enough. So be silly. Be fun. Be wise. Be wacky.
Be different. Be you. Because life is too short to be anything but happy.”
Яцюк Юлія Вікторівна, класний керівник 10-го класу
Нарешті закінчився ще один навчальний рік!! Напевно з полегшенням зітхнули не лише учні, а і вчителі, адже всі ідуть на заслужений відпочинок.
Що найбільше запам’яталось із свята,- це участь наших випускників, особливо їх красивий вальс. Надіюсь, наступного року наш клас буде танцювати не гірше.
Також приємно було чути привітання дирекції школи та інших гостей свята.
Богданка Кавунець.
І ось пролунав останній дзвінок. Я отримав дуже багато задоволення, адже в цей день була прекрасна сонячна погода. Всі батьки, діти, вчителі
були святково одягнені, в усіх була посмішка на обличчі, тому що закінчився навчальний рік та почалися улюблені для усіх дітей літні канікули.
Урочисто відбулося нагородження найстаранніших та найпрацьовитіших учнів нашої школи, серед яких був і я. Мені було дуже приємно одержати
грамоти з рук народного депутата Романа Мацоли. Ми проводжали учнів 11 класу у доросле та самостійне життя, адже їх чекає важкий життєвий
шлях. Одночасно сумно та радісно було на душі, що наступного року ми також будемо випускниками.
Денис Павлийчук
Да здравствует школа! Май. Солнце. Цветы. Улыбки. Праздник в школе – праздник Последнего звонка. Встревоженные выпускники. Грустные родители.
Торжественные речи. Напутственные слова. Вальс. Звонок. Прощай, школа! Здравствуй, жизнь!
Гоняк Олеся і її мама Гоняк Оксана Василівна
Всі випускники були гарними, радісними, щасливими і водночас сумними, адже це їхній останній дзвоник. Шкільний вальс випускників був дуже зворушливим, як і привітання і танець першокласників.
Марина Гаврилюк
Не менш вражаючими були клятва випускника і останнє слово героїв свята.
Свято скінчилось.
Злетіли в небо кульки.
Прозвучали останній дзвінок і державний гімн.
З полегшенням зітхнули музичний керівник і її асистенти.
Усміхнулась Оксана Юріїна, яка знає, що цей день зовсім не останній в спілкуванні з дорогими їй людьми.
|